Ексклюзивне інтерв'ю шахістки для Детоксу.
З 10 по 23 вересня триває жіноча шахова Олімпіада-2024. Наразі українська збірна посідає проміжне дев'яте місце після дев'яти турів з п'ятьма перемогами та чотирма нічиїми. Очолює турнір команда Казахстану з вісьмома перемогами.
Напередодні вирішальних турів чемпіонату, DeTalks вирішив пригадати інтерв'ю першого сезону проєкту з українською шахісткою та чинною найкращою шахісткою України черед дівчат — Єлизаветою Гребенщиковою.
Ліза — професійна шахістка з Дніпра та міжнародний майстер за версією FIDE. У 2020 році вона стала чемпіонкою України з бліцу та швидких шахів, а у 2022 — срібною призеркою Чемпіонату Європи з класичних. З початком повномасштабного вторгнення Ліза була вимушена покинути рідне місто, аби продовжувати шахову кар’єру.
— Лізо, з 24 лютого минуло вже майже три роки. Скажи, як це, грати під час війни? Можливо взагалі сконцентруватись на грі?
— Насправді, в мене немає іншого вибору, якщо я хочу гарно зіграти партію. Так, дуже важко забути про війну, але я маю це зробити, щоб показати свою гру. А як інакше грати?
— А були в тебе партії з російськими шахістками?
— На жаль, так, і це були одні з найгірших моїх партій. Атмосфера на них була, м’яко кажучи, не надто привітна.
— Російські шахісти продовжують виступати на міжнародній арені. Як ти ставишся до цього?
— Мені це взагалі не подобається. По-перше, МОК висловився проти участі цих людей у будь-яких видах спорту. Так чому тоді в олімпійських видах спорту росіяни не можуть змагатися, а в шахах можуть? По-друге, нещодавно обирали нового президента FIDE і ним знову став росіянин Аркадій Дворкович.Навіть при тому, що деякі російські шахісти висловились проти війни, як, наприклад, Ян Непомнящій, Даніїл Дубов чи Андрій Єсипенко, вони все одно продовжують жити й працювати в Росії. Так кого вони підтримують насправді?
А ще дуже “подобаються” люди, які спочатку виступають під нейтральним прапором на змаганнях, а потім знову змінюють його на російський. Коротше, питань дуже і дуже багато.
— Ти зараз посідаєш 22-ге місце у світовому рейтингу, а найкращий твій результат — 14-та позиція. Скажи, коли ти починала займатись, думала, що зможеш досягти такого успіху?
— Насправді ні. Мене в шахи навчив грати батько, в якого у свій час був перший розряд і не вистачило тоді всього пів очка до КМС (кандидата у майстри спорту, — прим.). Він спочатку привів мене до загальноосвітньої школи, де я пішла в шахову секцію, а коли мені сподобалось, мене відвели вже до шахової школи. В чемпіонатах України я почала грати з 10 років, у 2015 поїхала на свій перший Чемпіонат Європи та посіла там 4-те місце, а далі вже все розвивалось і розвивалось.
— 4-те місце на Чемпіонаті Європи у 10 років це гарний результат?
— Вважаю, що так, але я могла б зайняти й перше, якби не програла останню партію у свій День народження. Це був найгірший день народження, — сміється шахістка.
— З початком повномасштабного вторгнення ти змушена була переїхати за кордон. Куди саме?
— В Німеччину, але це не відразу був мій пункт призначення. Я прокинулась 24-го лютого і подумала, що треба збиратись до школи, однак подивилась на годинник і зрозуміла, що щось не так. А коли мама сказала, що почалась війна, дуже здивувався.
Ми все думали чи виїжджати, чи ні. Гадали, що за 2-3 тижні все закінчиться, але не закінчилось. Спочатку мама, сестра та я поїхали до Польщі, де пробули 2 тижні, але потім ми зрозуміли, що в родичів, в яких ми жили, дуже маленька квартира і нам неможливо всім там жити.
Моя мама написала одному гросмейстеру з Німеччини й він допоміг знайти сім’ю, яка готова була мене прихистити.
Зараз я ходжу до школи у Німеччині та вчу мову, а в шахи граю тоді, коли є час, бо його бракує.
— То ти зараз живеш сама?
— В німецькій сім’ї, але так, всі мої рідні залишились або повернулись в Україну.
— Особисто я згадав про шахи під час карантину, коли не було чого робити: став заходити на різні шахові платформи в інтернеті та грати. Як вважаєш, онлайн-шахи змінили попереднє уявлення про цей вид спорту?
— Так, звичайно. По-перше, тоді вийшов серіал “Хід королеви» і відбувся просто якийсь шаховий бум у суспільстві. А онлайн-шахи по суті врятували нас, спортсменів, від карантину та дали можливість продовжувати практикуватись та змагатись.
— Ти дивилась серіал “Хід королеви»?
— Так, дивилась. Мені сподобалось, але перші серії здались дивними для мене, як для людини, що знається на шахах. І спосіб життя головної героїні трохи не шаховий.
— У серіалі дуже важливу роль відігравала психологічна складова підготовки головної героїні. А як ти готуєшся до партії ментально?
— В мене не буває з цим багато проблем. Я ніколи не недооцінюю суперника, завжди аналізую його з тренером перед партією, знаю слабкі місця та намагаюсь на них зіграти. А також мене завжди підтримують мої родичі, за що я їм дуже вдячна.
— Окрім того, що ви з тренером готуєтесь до конкретних суперників, як ти ще тренуєшся перед змаганнями?
— Я розв'язую задачі та різні етюди, а також аналізую партії. Це можуть бути або мої ігри, або інших шахістів. Найбільше уваги я приділяю дебюту.
Цікаво знати: Дебют в шахах — це початкова стадія шахової партії (умовно 10-15 ходів), що характеризується мобілізацією сил сторін.
— Ви граєте партії?
— Скоріше тематичні. Наприклад, я обираю певний дебют і граю тільки його, білим та чорним кольором фігур.
— Повертаючись до розмови про російських шахістів, скажи, як ти ставишся до Гаррі Кімовича Каспарова?
— Як до шахіста, дуже добре. Мені подобається його гра, його стиль. За це я його дуже поважаю і вважаю чи не найкрутішим чемпіоном світу усіх часів. Щодо його політичних поглядів, то я не дуже цим цікавлюсь, просто знаю, що зараз він пішов у політику.
— Добре, поговорили ми про Каспарова, давай про наших, українських шахістів. Ти зазначала, що твій улюблений гравець — Василь Іванчук. Зазвичай шахістам твого віку подобається хтось молодший — Магнус Карлсен, Хікару Накамура чи Аліреза Фіруджа. Чому український гросмейстер тобі так імпонує?
— Та тому, що він просто геніальний, — сміється Ліза. — Він як з космосу, з такою зацікавленістю розповідає про шахи, з такими очима про них говорить, що мене це дуже захоплює. Мені завжди було цікаво його слухати, дивитися його інтерв’ю та партії. Хоча я не можу сказати, що мені не подобається чемпіон світу Магнус Карлсен.
Варто знати: у 2022 році чемпіон світу з шахів Карлсен відмовився від захисту свого титулу через “нестачу мотивації”. Тоді за звання чемпіона зіграли росіянин Ян Непомнящий та китаєць Дін Ліжень. Представник піднебесної виграв з рахунком 7(2½) — 7 (1½).
— Ми сьогодні говорили тільки про чоловіків, можливо є якась шахістка, яка надихає тебе робити шахові звершення?
— Мені здається, що це Хоу Іфань, хоч вона вже і закінчила шахову кар’єру і присвятила себе навчанню. Вона була просто неймовірна, грала дуже круто. Хотіла б бути такою самою, як вона, але вважаю, що не маю настільки багато таланту. Фото: Вікіпедія
— Але ж кажуть, що успіх складається з 10% таланту та 90% плідної праці, погоджуєшся?
— В принципі, так.
— Хочу закінчити це інтерв’ю невеликим бліцом, аби розкрити тебе всесторонньо для наших читачів. Скажи, що тобі ближче, літо чи зима?
— Літо.
— Солодке чи солоне?
— Солодке.
— iPhone чи Android?
— Android.
— Німеччина чи Україна?
— Україна, звичайно.
— Важливіше любити чи бути коханим?
— Любити.
— е4 чи d4?
— e4.
— Lichess чи Chess.com?
— Chess.com.
— Каспаров чи Карпов?
— Карпов.
— Кінь чи офіцер?
— Офіцер.
— А яка твоя головна порада всім шахістам-початківцям?
— Більше грати в шахи, любити їх, і якомога більше займатися.