Екранізація проти оригіналу: чи здатне кіно позмагатися з книгою
- Катерина Степанова
- 5 лют.
- Читати 3 хв
Чи може фільм замінити книжковий оригінал.
Екранізації літературних творів викликають жваві дискусії серед читачів і кіноманів. Питання, чи може кіно замінити книгу, залишається актуальним, адже кожен формат має свої унікальні засоби вираження та впливу на аудиторію. То чи може кіно позмагатися з книгою? Дізнавалася редакція DeTalks.
Вплив екранізацій на читацький інтерес
Досвід показує, що успішні екранізації можуть значно підвищити інтерес до оригінальних літературних творів. Наприклад, після виходу у прокат фільму "П'ятдесят відтінків сірого" за романом Е. Л. Джеймс у Польщі спостерігалося зростання читацького інтересу до книги. Маркетингові стратегії під час просування фільму, як-от вірусний маркетинг, використання ефекту “забороненого плоду” та локалізація контенту, сприяли цьому процесу.
Шеррі Лінден з "The Hollywood Reporter" зазначає, що фільму не вистачає напруги, а інколи сюжет розвивається досить повільно. Проте, за її словами, режисерові все ж вдалося позбутися всіх поганих описів й монологів, які "душили" книгу.
Критика прийшла до фільму й від рецензентки Сари Стюарт, яка для "New York Post" зауважила, що всі найгірші моменти книги зникли на екрані. Найбільшим сюрпризом для неї став гумор Анни та Крістіана.
Екранізація книги "Покинь, якщо кохаєш" Колін Гувер: невдача чи помилка
9 серпня 2024 року на екрани вийшов фільм “Покинь якщо кохаєш” за мотивами бестселера Колін Гувер.
Після оголошення акторського складу деякі прихильники книги "Покинь, якщо кохаєш" залишилися невдоволеними. Так, за сюжетом роману 23-річна головна героїня нещодавно закінчила навчання в коледжі, а її чоловікові — 30. Обрані ж актори, Блейк Лайвлі та Джастін Бальдоні, виявилися старшими за своїх персонажів. Тож деякі фанати не розділили вибір письменниці, назвавши акторів "занадто старими" для цих ролей.
Колін Гувер своєю чергою пояснила, що під час написання роману "Покинь, якщо кохаєш", жанр нью-едалт, орієнтований на молодь із героями віком трохи за 20, був дуже популярним. За умовою контракту, письменниця мала зробити персонажів саме такого віку. Проте тоді авторка ще не знала, що нейрохірурги, яким за сюжетом є 30-річний Райлі, навчаються по 50 років. Тож нереалістично було б мати персонажа-нейрохірурга віком 20 з чимось.
"Коли ми почали знімати цей фільм, я зрозуміла, що нам потрібно їх зістарати, бо я прорахувалася. Отже, це моя провина", — сказала Гувер.
Фільм також зазнав критики за поверхневий підхід до серйозної теми — деякі глядачі вважають, що стрічка подає проблему домашнього насильства занадто гламурно та спрощено. Так, створюється враження, наче насильство — це лише легкий дискомфорт на тлі привабливого життя. Крім того, маркетингова кампанія фільму була розкритикована за те, що просувала проєкт як легку романтичну комедію, не наголошуючи на серйозності порушеної теми.
"Спіймати Кайдаша": вічна асоціація з книгою чи нове звучання
Повість Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" є класичним зразком української літератури, що відображає побут та взаємини селянства другої половини XIX століття. У 2020 році на екрани вийшов серіал "Спіймати Кайдаша", який переніс сюжет оригіналу в реалії 2005 - 2014 років.
Початкова назва проєкту була "Кайдашева сім'я XXI століття", однак сценаристка та шоуранерка Наталка Ворожбит, відома роботами над проєктами "Кіборги" та "Школа", вирішила змінити її на "Спіймати Кайдаша". Таким чином, серіал позбувся прямих асоціацій зі шкільною програмою та набув більш сучасного звучання.
Попри часову відстань між творами, обидва з них підіймають вічні теми сімейних конфліктів, протистояння поколінь та соціальних змін. У повісті Нечуя-Левицького конфлікти виникають через побутові дрібниці та майнові суперечки. У серіалі ці ж проблеми адаптовані до сучасності: герої стикаються з економічними кризами, політичними подіями та особистими амбіціями. Такий погляд підкреслює, що деякі аспекти людських взаємин лишаються незмінними у всі часи.
"Спіймати Кайдаша" — це приклад адаптації класичного літературного твору до сучасних реалій. Серіал зберігає основні мотиви та конфлікти оригіналу, водночас додає актуальні теми та проблеми, що робить його близьким та зрозумілим для сучасного глядача.
Два світи одного мистецтва
Кіно та література — різні форми мистецтва, кожна з яких має свої засоби впливу на аудиторію. Книжки можуть розповідати оригінальну історію, а екранізації натомість — привертати увагу до творів й надавати їм нового життя, адаптовуючи проблеми на сучасний лад. Вибір між книгою та її екранізацією залежить від особистих уподобань.
Зрештою, і книга, і фільм — це дві сторони однієї медалі, які доповнюють одна одну, створюючи цілісний культурний досвід.