top of page

"Люди відплачують не матеріально, а усмішками". Фестиваль "Книжкова країна" на ВДНГ очима волонтерок

Волонтери "Книжкової країни" / Ірина Тарановська

Як минула "Книжкова країна" на ВДНГ?


Фестиваль "Книжкова країна" вдруге у 2024 році відбувся у Києві. Захід, що пройшов з 26 по 29 вересня на ВДНГ, зібрав понад 73 тисячі відвідувачів, побивши таким чином власний рекорд за відвідуваністю у 70 тисяч гостей. Відповідну статистику було опубліковано на офіційному вебсайті фестивалю.


Загалом за чотири дні фестивалю на ВДНГ відбулося понад 350 заходів. Така кількість подій не минула без допомоги волонтерів: школярів та студентів, які працювали на локаціях, інформаційних стійках та у павільйонах.


Серед добровольців опинились і дві журналістки DeTalks — Аліса Москаленко та Дарина Ніколаєнко. В ексклюзивному коментарі волонтерки розповіли про роботу на заході, залаштунки фестивалю та кумедні моменти, що трапились на "Книжковій країні".


Дарина Ніколаєнко (праворуч) та Аліса Москаленко на інфостійці "Книжкової країни"

Також дивіться репортаж Дарини Ніколаєнко "Бути волонтером «Книжкової країни» — це..." на сторінці DeTalks в Instagram.


Як виглядає типовий день волонтера на "Книжковій країні"?


"По-перше, треба встати раненько, — розповіла Аліса Москаленко. — В перший день я приїхала на 11:30, в другий — на 9:30. Ти приїздиш, йдеш у волонтерську, вдягаєш бейджик, футболку з написом «Книжкова країна» і йдеш на свою позицію".


"Загалом, існує декілька можливих ролей. Перша — це інфостійка. Тут ти маєш координувати людей та відповідати на безліч повторюваних питань, іноді навіть таких, на які ти навіть не знаєш відповіді, — сміючись додала студентка. — Є роль на навігації. Це така собі рухлива інфостійка, яка ходить всією територією і зустрічає людей, які можуть щось спитати. Остання — робота у павільйонах, де ти координуєш події і рахуєш кількість відвідувачів для статистики".


Аліса Москаленко під час роботи на навігації / Дарина Ніколаєнко

"Ще, можливо, о 4-й годині чи 5-й годині вечора тебе погодують безкоштовним обідом. Проте для цього треба сходити за ним в «Пузату хату»", — поділилась волонтерка.


"Важливо розуміти, що волонтери на фестивалі та за його лаштунками — абсолютно різні люди. Ми маємо усміхатися відвідувачам, але при цьому можемо бути дуже втомленими. Проте насправді ми працюємо не за гроші, а за емоції та враження, тому заряджаємося та надихаємось від людей".

Яка була найцікавіша локація на фестивалі?


"Мені запам'яталась "Книга за рецептом", — відзначила Дарина Ніколаєнко. — На цій локації ти підходиш на стійку, де сидять бібліотекар і психолог. Психолог ставить певні запитання, після чого ця пара виписує тобі книжку за твоїм психологічним станом. Вони не порекомендують мотиваційні книги, але допоможуть підібрати щось відповідно до настрою чи запиту, адже бібліотекар чудово орієнтується в темі.


Також цікавою локацією була "Книга за донат". Є фонд «Лелека-Україна», який вперше був представлений на фестивалі. Вони отримують від людей або прочитані книжки, або нові, та продають їх за нижчою ціною, відправляючи гроші на підтримку військових лікарів. Є вартість мінімального донату, встановлена на книжці, але завжди можна сплатити більше. І це класно: ти маєш книжку, а військові лікарі — медичне обладнання", — розповіла волонтерка.


Цікаво знати: загалом на фестивалі було представлено шість фондів та організацій. "Лелеці-Україні" вдалося зібрати понад 335 000 гривень.


“Часу на відвідування подій у мене багато не було, але загалом мені сподобалося, що серед звичайного книжкового ярмарку були локації з гейміфікацією, де можна було взяти участь в якійсь події, а не просто купити книгу".
Набір волонтера на "Книжковій країні" / Дарина Ніколаєнко

Пригадайте найкумедніший момент під час волонтерства.


"Найкумедніший момент? Для мене це була цитата однієї з організаторок фестивалю, Людмили Фіть, яка, звертаючись до волонтерів, сказала: «Сприймайте все простіше. Якщо білочка втопилася в басейні, спокійно дістаньте її, зробіть штучне дихання — і нехай біжить собі далі», — пригадала Дарина. — А так люди заряджали. У мене на павільйоні бабуся прийшла та вивалила на стійку каштани зі словами «тепер у вас буде красиво», а ще одна дівчина задарма принесла Алісі цілий шопер з яблуками".


"Таких моментів було багато, — доповнила колегу Аліса, — найкраще для мене — це рандомні запитання, які люди ставили, підходячи до інфостійки. І ладно, якщо це було прохання рекомендації щодо книжки (хоча це не входить в мої обов'язки), але як я мала відповідати на питання «коли закінчиться війна», «коли помре Путін» або «де купити лікувальний канабіс»?".


Якщо буде знову можливість волонтерити на "Книжковій країні", підете?


"Однозначно так, бо мені дуже сподобалось. Це класне відчуття, що ти можеш допомагати людям, а вони будуть тобі відплачувати не матеріально, а усмішками. Це дуже збагачує духовно", — підсумувала Аліса.

"Абсолютно згодна, — сказала Дарина. — Я також знаю, що, приміром, третя "Книжкова країна буде краще за другу, бо друга була краще за першу. Ну й для мене важливо, що я працюю в спільноті, яка зацікавлена в розвитку літератури в Україні".


Осіння "Книжкова країна": головне про фестиваль


  • За даними організаторів, у заході взяли участь близько 120 учасників: видавництв, книгарень та індивідуальних авторів.

  • За попередніми оцінками на фестивалі придбали 86500 книжок, а 66% відвідувачів — щонайменше одну книгу середньою вартістю 800 грн.

  • Наступна "Книжкова країна" відбудеться з 24 по 27 квітня 2025 року, осіння ж — за рік, 25-28 вересня.

bottom of page