"Загублені" фільми, що зникли в темряві: від цензури до забуття
- Катерина Степанова
- 12 бер.
- Читати 2 хв
Кінокартини, які стерли з історії.
Кінематографічна спадщина людства сповнена стрічок, які були втрачені через цензуру та політичні репресії. "Загублені" фільми лишають прогалини в історії кіно, позбавляючи можливості повністю оцінити культурне надбання минулого.
Редакція DeTalks зібрала кілька таких стрічок та розібралась, чому вони "зникли".
Цензура як інструмент забуття кіномистецтва
У тоталітарних режимах цензура часто ставала причиною зникнення кіноробіт, які не відповідали офіційній ідеології. Наприклад, у СРСР багато фільмів були заборонені або знищені через їхній зміст.
Одним з таких прикладів є символічний фільм-притча Юрія Іллєнка "Криниця для спраглих" 1966 року про самотнього старого, який доглядає криницю. Фільм був заборонений та викреслений з історії кіно за "ідейні збочення" й критичний погляд на радянську дійсність. ЦК КПУ наказав знищити всі копії фільму, проте одна з них була врятована самим режисером.
Втрачені українські кінороботи
Багато фільмів українського кінематографа, знятих у першій половині 20 століття, також були загублені або знищені. Наприклад, роботи режисера Григорія Крикуна, який працював на Київській кіностудії науково-популярних фільмів, не збереглися повністю.
Так, його кінокартини "Над Черемошем" (1954) та "Дівчина з маяка" (1956) мало відомі через обмежений доступ до архівів та можливе знищення матеріалів.
Перша стрічка зображує процес колективізації у буковинському селі 1947–1948 років, коли мешканці стикаються з погрозами куркулів та бандерівських загонів. Друга ж розповідає про особисту драму кохання доньки доглядача маяка.
Фільм "Совість" 1968 року Володимира Денисенка був заборонений радянською владою через "ідейну хибність", оскільки стрічка зображувала події Другої світової війни без акценту на ролі партії та комсомолу. Це не відповідало офіційній ідеології.
Єдина копія фільму вважалася втраченою до 1989 року, коли її несподівано повернули до Державної кіностудії імені Довженка.
"Загублені" фільми: зусилля з відновлення
Сьогодні ведуться роботи з пошуку та відновлення втрачених фільмів. Архівісти, кінознавці та ентузіасти об'єднують зусилля для відновлення кінематографічної спадщини.
Наприклад, проєкт "Кінотрон" займається пошуком та відцифруванням кіноплівок, що зберігаються в архіві "Національної кінематеки України". У 2021 році команда почала роботу над створенням каталогу з понад 11 тисяч одиниць кіноплівки — згодом же архів почали оцифровувати.
Фільми-примари нагадують про крихкість культурної спадщини та важливість її збереження. Такі стрічки спонукають до усвідомлення цінності свободи творчості та необхідності протистояти цензурі, яка може призвести до значних втрат у мистецтві.