Інтерактивне кіно: майбутнє кінематографа чи тимчасовий експеримент?
- Вікторія Гвоздь
- 23 лют.
- Читати 2 хв
Як інтерактивне кіно змінює індустрію.
Уявіть фільм, де ви не просто пасивний глядач, а активний учасник подій, що розгортаються на екрані. Кожна ваша дія може змінити сюжет. Саме так працює інтерактивне кіно — інноваційний формат, що поєднує кінематограф та відеоігри.
Про історію, приклади застосування та майбутнє інтерактивного кіно дізнавалась редакція DeTalks.
Історія розвитку інтерактивного кіно
Інтерактивне кіно поєднує традиційне кінематографічне мистецтво з елементами відеоігор. Головна особливість таких фільмів — можливість глядача впливати на розвиток сюжету, обираючи варіанти дій персонажів.
Та ідея жанру не нова — вона бере початок з 60-х років XX століття. Перший інтерактивний фільм "Kinoautomat" (1967) чеського режисера Радуза Чінчери дозволяв глядачам голосувати за розвиток сюжету під час перегляду за допомогою двох кнопок — зеленої та червоної. Проте хитрість взаємодії полягала в її ілюзії, адже творці "побудували" фільм так, щоб незалежно від того, який вибір зробили глядачі, історія поверталася саме до потрібного варіанту.
Через сатиру на "свободу вибору" поширення фільму було заборонено комуністами, тому розвиток жанру призупинився.
У 80-х і 90-х роках інтерактивне кіно знову знайшло відгук у мультимедійному середовищі, коли з’явилися фільми, створені для перегляду на CD-ROM і DVD. Стрічки дозволяли глядачам вибирати подальші дії персонажів, проте технологічні можливості того часу давали змогу реалізувати лише відносно прості сюжетні лінії. До таких фільмів належать "I'm Your Man" (1992) і "Mr. Payback" (1995), які експериментували з інтерактивними сценаріями, дозволяючи глядачам впливати на сюжет через спеціальні пульти або кнопки на сидіннях.
Наприкінці 2000-х років розвиток стрімінгових платформ, як-от "Netflix", сприяв "відродженню" інтерактивного кіно. Одним з сучасних прикладів жанру є фільм "Black Mirror: Bandersnatch" (2018), який запропонував глядачам декілька альтернативних фіналів. Фільм отримав дві премії "Еммі" та має оцінку 7.1/10 на IMDb.
Як працює механіка вибору
Інтерактивні фільми використовують алгоритми, що фіксують вибір глядача і перенаправляють його на відповідну сюжетну гілку. Така механіка зазвичай працює за допомогою попередньо записаних сцен, які змінюються залежно від обраного варіанту. Найчастіше глядач отримує кілька секунд, щоб ухвалити рішення, і, якщо вибір не зроблено, система або робить його випадково, або запускає найбільш ймовірний варіант за задумом авторів.
Деякі інтерактивні проєкти використовують складніші системи з десятками можливих розв’язок та численними проміжними варіантами розвитку сюжету. Наприклад, у "Black Mirror: Bandersnatch" деякі рішення впливають не одразу, а за кілька сцен, створюючи ефект довгострокових наслідків. Інший приклад — "Late Shift" (2016), де вибір глядача визначає розвиток кримінальної історії, ведучи до одного з семи фіналів.
Ще один підхід застосовано у фільмі "The Complex" (2020), де рішення персонажів формують не лише сюжет, але й характер головного героя, змінюючи тональність історії.
Майбутнє інтерактивного кіно
Попри успіх окремих проєктів, інтерактивне кіно все ще залишається нішевим форматом. Основними викликами є висока вартість виробництва, складність реалізації та необхідність залучення активного глядача, який готовий брати участь у створенні історії.
Проте розвиток технологій, зокрема штучного інтелекту та VR, може дати новий поштовх інтерактивному кінематографу. Цілком ймовірно, що в майбутньому глядачі зможуть повністю занурюватися в сюжет та впливати на події у ще більш реалістичний спосіб.
Чи стане інтерактивне кіно майбутнім кінематографа, чи залишиться експериментальним форматом — покаже час. Однак очевидно, що підхід вже знайшов свою аудиторію і продовжує розвиватися.