Авторка: Мар'яна Пенська
Як минула подія "Університет Чупарського: як ми створили 16+ анімацію в Україні та кому це треба"
У Будинку кіно в межах кінофестивалю "Молодість" 27 жовтня відбулася подія "Університет Чупарського: як ми створили 16+ анімацію в Україні та кому це треба". Спікерами були Михайло Карпань та Микола Семенюк — творці українського анімаційного серіалу "Університет Чупарського".
"Університет Чупарського" — український незалежний мультсеріал, комедійний ситком. Події розгортаються у вигаданому університеті імені Чупарського, де розробляють передові технології. За основу взято життя студентів, яке наповнене перипетіями через непередбачуваність науково-фантастичних розробок.
Авторами мультсеріалу є програміст з Івано-Франківська Микола Семенюк і звукорежисер із Києва Михайло Карпань. Останній працював над створенням анімаційних проєктів, як-от "Небезпечна зона" й "Чортовийки", просторового мультфільму "Заврики", озвучував проєкти "Пес патрон", "Яся та її робот" та "Сама по собі".
Ентузіасти розповіли про перепони на творчому шляху, поділились власними інсайтами та дали поради у створенні подібних проєктів.
Чому YouTube — найкраща платформа для початківців
За словами Михайла Карпаня, YouTube — найкращий варіант для проєктів-початківців через низку причин. По-перше, там можна працювати з аудиторією та бачити як вона реагує на контент. По-друге, на цій платформі існує краудфандинг, що є важливим на початку творчого шляху. А ще, на відміну від телебачення, YouTube може навчити робити сценарії шляхом аналізу звіту про утримання аудиторії. Так, графік показує відсоткове значення глядачів, які вимикають відео на перших хвилинах, дивляться "основну частину" та вимикають за декілька хвилин до кінця.
"У першій серії багато людей відсіювались на початку та в кінці відео. Тому ми придумали лайфхак — створити сцену після титрів. Ситуація погіршилась, але відлік часу до сцени після титрів в результаті зміг зберегти увагу аудиторії. На початку ж почали вставляти цікаву сцену, яка дивує глядача з перших секунд, хоча іноді й не стосується сюжету", — розповів Михайло.
Як розв’язати проблему з фінансуванням
"Ми живемо за донати, перегляди та оплески, — пожартував Семенюк, — за два мільйони переглядів YouTube виплачує 4,5 тис. доларів. Чи можуть 4,5 тис. дол. покрити витрати на десять двадцятихвилинних анімаційних серій та трейлер? Відповідь — ні, тому на допомогу приходить краудфандинг".
Краудфандинг — це отримання грошей завдяки зацікавленим у розвитку проєкту людям. Глядачі розуміють, що творці не можуть компенсувати витрати тільки шляхом реклами та монетизації переглядів, тому підтримують канал напряму чи, наприклад, через Patreon. Окрім фінансового аспекту, YouTube допомагає розв'язати кадрову проблему. Йдеться про велику кількість українських кріейторів-ютуберів, які готові співпрацювати. Таким чином можна знайти акторів дубляжу, авторів пісень, сценаристів, художників тощо.
Поставте собі два питання: для кого й навіщо
Автори "Університету Чупарського" також порадили визначитись з метою перед створенням власного анімаційного серіалу.
"Ви хочете заробити грошей, стати відомими чи вдосконалити навички? Якщо чесно відповісте на це питання, то зможете визначити цільову аудиторію й надалі з нею працювати".
Творці закцентували, що якщо основною метою є заробіток — варто орієнтуватись на максимально широку аудиторію.
Найкращим прикладом є власний шлях творців ситкому, оскільки "Університет Чупарського" — третя ітерація мультсеріалу. У попередніх версіях ("Студент Х" та "Клуб поганого дня") персонажі були студентами й мали типові студентські проблеми, що сильно звужувало аудиторію. Тож Михайло та Микола переробили структуру сценарію й визначили основні проблеми: постпубертат, відсутність грошей та загроза знищення всесвіту. Таким чином вони змогли охопити широку аудиторію — мультсеріал "вистрілив".
Мінуси працювати вдвох над мультсеріалом
Оскільки творці працюють над анімаційним серіалом удвох, їх ніхто не перевіряє, а отже Михайло та Микола припускаються великої кількості помилок.
"Ми випустили серію з помилкою в надписі. Дізнались про цей косяк з коментарів. За допомогою таких помилок ми придумуємо ширший опис персонажів. Так, наша з Миколою спільна дислексія стала проблемою професора Мурштейко. Це все персонаж", — розповів Михайло Карпань.
Як просувати власний проєкт
Після створення та випуску проєкту треба "вийти в інтернет та щільно з ним працювати". Михайло Карпань поділився досвідом роботи над мультфільмами "Небезпечна зона" й "Чортовийки".
"Проблемою було те, що режисери та продюсери вирішили, що телеканал має самостійно піарити їхні проєкти. Виходить, про них майже ніхто не знав, бо інформації в інтернеті не було, а анонсів на телебаченні для ефективного просування було недостатньо".
Треба займатись SMM. По-перше, створити сторінку на Вікіпедії та IMDb. Завдяки цьому проєкт буде індексуватися у пошукових системах, з’являтимуться актори проєкту, новинні статті та сайти, де згадано назву. По-друге, розвивати соцмережі, зокрема ТікТок.
"Робота над ТікТоком дала нам хороший результат: з'явилася фан-база та чудові художників, які роблять арти", — поділилися автори та додали: — Взаємодія з аудиторією, комунікація через відповіді на питання, репости робіт фанатів — це UGC-контент, який добре просуватиме ваш проєкт".
"Університет Чупарського": цікаві факти про мультсеріал
Перша серія анімаційного серіалу вийшла 22 листопада 2022 року і зібрала понад 70 тисяч переглядів за тиждень. Останній епізод першого сезону — 14 вересня 2024 року. Творці планують другий сезон.
Над однією двадцятихвилинною серією автори працюють близько півтора місяця. Анімацію створюють у додатку Moho.
У мультсеріалі можна почути Євгена Малуху (український голос Гомера Сімпсона та Альфа), Дмитра Гаврилова (озвучував Тора, Дедпула, Відьмака), Романа Молодія, Алісу Гур'єву, Віталія Волочая (український спортивний коментатор) та інших.
Микола Семенюк створив першу серію самостійно. Він був автором сценарію, художником та аніматором.
Мультсеріал "Університет Чупарського" можна переглянути на YouTube-каналі "Animarody".