Про улюблені твори Сергія Жадана, Оксани Забужко, Юрія Андруховича.
Які книги надихають сучасних українських письменників? Деякі твори справляють враження на митців вже у досвідченому віці, а інші залишаються в пам'яті ще з дитинства. Редакція DeTalks підготувала цікаві факти про літературу, яку обирають її ж творці.
Сергій Жадан
Сергій Жадан, український поет і прозаїк, в інтервʼю Книгарні "Є" згадує імена письменників, творчість яких супроводжує його протягом усього життя: Микола Хвильовий, Михайло Семенко, Пантелеймон Куліш та інші.
Сам же Сергій Вікторович почав сприймати поезію через рядки творів Тараса Шевченка. Так, видання "Наш Київ" повідомляє, що першою прочитаною ним книгою став саме Шевченковий “Кобзар”, який також входить у топ-5 улюблених книг Жадана.
Письменник зазначає, що найкращим днем в його житті став той, коли мама подарувала йому книгу “Тореадори з Васюківки” Всеволода Нестайка.
Не обійшовся перелік і без книг закордонних авторів, які в дитинстві Жадана було досить важко знайти. Сергію пощастило дістати першу частину “Володаря перснів” Джона Р.Р. Толкіна, яку він памʼятав протягом наступних 10 років.
Наталія Матолінець
Письменниця-фантастка Наталія Матолінець часто згадує, що книгоманкою була ще з дитинства. З особливим теплом авторка відгукується про творчість Джоан Роулінг, а саме найвідоміші її твори про “Гаррі Поттера”. Саме світ Поттера й книги вищезгаданого Толкіна сформували в Наталії інтерес до письма.
Матолінець радіє через те, що зараз українці мають великий вибір книг. Коли сама письменниця шукала літературу, яка б її зацікавила, доводилося читати усе, що можливо, для того, аби все ж знайти цікаве.
Загалом, світ фантастики Наталія Матолінець відкрила для себе у підлітковому віці, дізнавшись про книгу Любка Дереша “Культ”, яку вони з однокласниками читали на перервах та активно обговорювали.
Юрій Андрухович
“Мій загальний читацький стаж наближається до півстолітнього. 50 років читання книжок – це, погодьтеся, не так вже й мало. Обмежитися при цьому всього лише п’ятьма улюбленими авторами означає таки справді обмежитися, рішуче й безжально”, – каже Андрухович.
Роман Томаса Вульфа “Поглянь на дім свій, ангеле”, який Юрій Андрухович прочитав ще у 16 років, дав йому розуміння, що ж таке великий роман. Він зазначає, що буквально переживав й досі переживає усі події з твору та каже, що якщо його запитають про книгу усього його життя, без сумнівів назве саме цей роман.
Ще одним культовим автором для Андруховича є Джеймс Джойс. Письменник визнає, що Джойс мав би стояти під номером один у його списку, однак є нюанс – він досі так і не прочитав (і, ймовірно, вже не прочитає) “Поминки за Фіннеґаном”. Натомість автор добре пам’ятає, як із трепетом і захватом продирався крізь “Улісса”, хоч і в російському перекладі, ще у 1990-х. Саме тому Джойс для нього – “письменник-дев’ятдесятник”.
Щодо улюбленого твору Джойса, то ним став “Джакомо Джойс” – лірична мініатюра, написана під враженням від перебування автора у Трієсті. Окрім унікальної атмосфери та експериментального стилю, ця книга подарувала Андруховичу й улюблений вислів: "Love me. Love my umbrella" (“Любиш мене – люби й мою парасольку”).
Оксана Забужко
На своїй сторінці у Facebook письменниця без ваганять опублікувала список одразу з 10 творів, які радить прочитати кожному, зазначивши: “Простіше кажучи - "мій список" ні на що не претендує, складений був суто «для себе» з романів, які я люблю і перечитувала («перечитуваність» - це мій головний обов'язковий критерій!), і я сама була приємно заскочена тим, скільки позицій у мене (виявляється!) співпало з фаховими філологами”.
До переліку входять такі твори, як “Перехресні стежки” Івана Франка, “Місто” Валерʼяна Підмогильного, “Повія” Панаса Мирного, “Майстер Корабля” Юрія Яновського, “Роман про добру людину” Емми Андієвської та інші романи українських авторів.
Також у своєму пості Забужко таки говорить про значимість свого списку: “Якщо мій список когось змусить сходити в бібліотеку або й відкрити нового для себе класика, — значить, таки варт було його оприлюднити!”
Любко Дереш
Любко Дереш, представник молодої генерації українських письменників, в одному з інтервʼю згадує, що були часи, коли читати йому геть не подобалося, однак він був фанатом іспанських фантастичних історій. Пізніше, вже у віці 10 років, Дереш познайомився з творчістю Стівена Кінга. Йому до рук потрапила книга “Темна вежа”, яку він фактично відчув, повірив у художній світ Кінга, при тому чітко усвідомлюючи, що він є художнім.
А ще Любку Дерешу подобається звернення Стівена Кінга “Мій постійний читачу”. Автор каже, що сприймав його на власний рахунок.
