Як звучать десятиліття: музичні стилі епох
- Олена Ходаківська
- 10 бер.
- Читати 3 хв
Оновлено: 11 бер.
Від синтезатора до цифрової сучасності.
Кожне десятиліття має власний музичний слід, що відображає настрої відповідних часів. Стилі, звучання інструментів та навіть тренди, народжені технологічним прогресом, формують музичні асоціації з певним періодом.
То які ж вони, музичні стилі епох?
Перехід від аналогового до цифрового звукозапису
Аналоговий звукозапис передбачає зберігання матеріалу на плівках та платівках. Навіть до сьогодні музичні твори переносять на "вініл", що зберігає в собі елемент колекціонування та ностальгії 50-70-х років.
Та хоча наразі аналоговий звукозапис цінується за зовнішній вигляд і своєрідне звучання, порівняно із сучасними технологіями, налічує й недоліки. Це, до прикладу, обмежена тривалість запису на стрічці, схильність до механічних пошкоджень та складнощі в подальшому редагуванні запису.
Цифровий же звукозапис конвертує аналоговий і зберігає звук на цифрових носіях у файлах. Такий аудіоматеріал пропонує чистіше звучання та доступність у поширенні. Також його можна скопіювати, перенести на інший пристрій, або поширити значно легше за аналоговий запис.
Електроінструменти 70-х
У 70-х на заміну акустичній гітарі, що обмежена природною гучністю, прийшла електрогітара, яка завдяки підключенню до підсилювачів змогла стати значно галасливішою. Суцільний корпус електричного інструменту без резонаторного отвору зменшив можливість зворотного зв’язку та очистив звук.
У 60-х та 70-х роках електрогітара також стала символом самовираження та експериментів, завдяки ефектам модифікації звукових хвиль, як-от дисторшну, фуззу або реверберації. Інструмент став основою блюзу, гранжу, року та похідних жанрів, а студійні технології розвивалися, що дозволяло створювати об’ємніший і деталізованіший звук.
Популярності у цей період набули й концептуальні альбоми, у яких композиції були частиною єдиної історії, а не просто набором пісень. Записи 70-х ставали багатошаровими, з експериментами у структурі та звучанні.
Диско 80-ті та синтезатор
Вдосконалення і доступність синтезаторів у 70-х та 80-х роках дозволили створювати звуки, які раніше були недосяжними. Наприклад, холодні синтезаторні текстури та чіткі басові лінії.
Разом із синтезаторами набули популярності й драм-машини, які задали тренд на ритмічну точність і механічне звучання. Так зʼявилась електронна музика, синті-поп та диско, що також вплинули на популярність жанру денс і тренду клубної культури.
Альтернативні 90-ті та вуличний стиль
Епоха девʼяностих стала реакцією на технологічну "глянцевість" попереднього десятиліття. У музиці знову з’явилися більш натуральні, "брудні" текстури: гітарний звук став важчим і менш обробленим, вокал — експресивним, а сам процес створення — більш мінімалістичним.
Електронна музика теж розширила свої можливості, а на піку виявилась альтернативна. Танцювальна сцена додала жорсткі ритми та глибокі баси та, відповідно, динаміку. Реп та хіп-хоп же отримали новий виток розвитку завдяки поєднанню семплів і живих інструментів.
Тексти 90-х були голосом вулиць, говорили про дискримінацію, буденність у гетто та засуджували надмірність. Музика була прямолінійною, без надлишкової продюсерської обробки.
Оброблені автотюном 2000-ні
Технологія автотюну дозволяє виправляти неточності у вокальному виконанні, забезпечуючи кращу інтонацію, що раніше вимагало численних дублів. У 1998 році "Cher" у пісні "Believe" вперше використала цю технологію, з чого почалось загальне поширення обробки голосу.
У 2000-их автотюн став ще частішим у використанні. На сьогодні це стандартна технологія, яка, попри корекцію, також використовується для створення "роботизованого" звучання голосу, подібного до синтезатора.
Попмузика у цей час відхилилась до гібридних форм, поєднувала елементи електроніки, репу, хіп-хопу та класичного попзвучання. Гітарна музика почала включати більше електронних ефектів, а натуральні барабани поступово замінювалися цифровими бітами. Така технологія привела до експериментів зі звуком, створюючи унікальні ритмічні візерунки.
На початку 21 століття також з'явились перші треки, що поширювалися через інтернет — це значно змінило способи популяризації та сприйняття музичного контенту.
Сучасні музичні тренди
У 2010-х межі між жанрами остаточно розмилися — вплив алгоритмів стрімінгових платформ змінив саме уявлення про те, що таке тренд. Музика стала коротшою, з більшою концентрацією емоцій.
Електронне звучання та автотюн проникли в більшість жанрів, створивши гібридні форми, за яких вокал проходив через ефекти, а продюсування базувалося на цифрових текстурах. Гітарна ж музика поступилась місцем більш ритмічно орієнтованим стилям.
Реп і аренбі також продовжили свій розвиток у масовій культурі, а саме використання мінімалістичних, глибоких басів і розслаблених ритмів стало основою сучасності.
Музика завжди була способом самовираження та відображення суспільних настроїв, формуючись під впливом технологій і соціальних змін. У різні десятиліття вона ставала голосом цілих спільнот: хіпі 60-х і 70-х протестували проти війни та расизму, у 80-х панувала епоха диско, а реп і хіп-хоп досі слугують таким інструментом.
Та, попри постійні зміни, музичні тенденції циклічні. Так, сьогодні, тренди знову звертаються до електронного звучання, яке зародилося ще у 80-х.
Більше про музику читайте у рубриці "Плей-лист".