Книжкове блогерство — не лише про читання книжок та поширення вражень від них на певну аудиторію. Ця професія є глибшою, ніж може здатися з першого погляду.
Регіна Кім — книжкова інфлюенсерка, яка не обмежується рецензіями. Дівчина заснувала незалежний книжковий клуб "Mood read", є співзасновницею Mystery Agency для організації подій і регулярно ініціює збори коштів на підтримку ЗСУ. В ексклюзивному інтерв’ю DeTalks Регіна розкрила деталі своєї діяльності: від щоденних викликів до глибинних проблем сучасного читання.
Про себе, як про блогерку
"Напевно, мене не можна назвати блогеркою саме через те, що я не дуже комерційна. Тобто я не підходжу під комерційні стандарти, щоб на цьому заробляти й бути блогеркою. Через це інколи кажу, що я книжкова інфлюенсерка, тому що блогери більш зосереджені на тому, щоб вести блог в певному форматі, а інфлюенс — про вплив на ставлення людей до чогось. В тому числі рекомендувати якісь книжки означає впливати на життя аудиторії та намагатися змінити її ставлення до тих чи інших речей. Навіть до авторського права", — пояснила дівчина.
Про негатив на адресу блогу
"В будь-якій сфері ти будеш відчувати від когось негатив або неприйняття. Не можу сказати, що це нормально."
"Я можу відрізнятися від інших — і це нормально, інші можуть відрізнятися від мене — це також нормально."
"Їхня думка може також бути інакшою. Якщо інші мене не люблять — це теж варіант. Головне, щоб це не виходило за межі. Коли особисто хтось когось не сприймає — це нормально, адже ви просто не порозумілися з тих чи інших причин. Проте коли це переходить в якесь активне обговорення чи фазу «обмити кісточки або кожен пост, який пишеш» — це вже не окей", — поділилася Регіна.
"Коли ти говориш про речі, які багатьом не подобаються, — будь готовий до того, щоб нести за відповідальність. Так в кожній сфері. Ти можеш бути садівником, і комусь не сподобається, як ти стрижеш листочки. То так, тебе будуть обговорювати сусіди", — додала дівчина.
Про стиль комунікації з аудиторією
"В мене немає такого, щоб від мене щось вимагали. Напевно, це і є моя комунікація з людьми. Моя аудиторія знає, що може буде контент, а може і не буде. І вони, навпаки, радіють, якщо я щось змогла створити.
Я не з тих блогерів, від яких чекають відеоконтенту, з однієї простої причини — я не з тих, хто цим "завойовував" людей. Я не знаю, чому люди обрали мене. Чесно, я не розумію їх."
"Вони, [підписники], в мене прекрасні абсолютно."
"Проте, коли я питаю, які книжки вони читають, вони відповідають, що детективи й трилери, а я ромком-блогерка. Думаю: «Га? Як це сталося? Чому ми зустрілися?». Безмежно вдячна за це."
Про проблеми у професійній діяльності
"Вигорання є завжди. Ти просто не можеш змусити себе знімати відео. Особливо, коли не отримуєш зворотнього звʼязку. І вигорання зустрічається в багатьох блогерів. Ми нікуди не можемо від цього дітися."
"Це як побічний ефект від професії, від сфери, від діяльності — вигорання завжди буде з тобою", — розповіла про одну з найпоширеніших проблем Регіна.
"Як боротися з вигоранням? Змушувати себе. А що робити? Якщо хочете не вигорати, то будьте готові працювати на довгу перспективу, не очікувати результату одразу. Не ставте собі високих очікувань, просто працюйте багато і регулярно. Будь-яка соціальна мережа любить регулярний постинг. Майте свої розклади й порядок. Я маю список справ, які я маю зробити (наприклад, у мене пости в телеграмі мають виходити кожен день, крім середи й неділі). І я собі це ставлю за умову — «Регіно, тобі треба сьогодні знайти класний матеріал на завтра»."
"Важко підтримувати емоційний стан. Зараз війна. Не знаєш, коли щось станеться. [Може бути таке], що ти просто будеш весь день сидіти в фрустрації й дивитися в одну точку, роздумуючи над сенсом життя або над тим, що відбувається у світі. Після цього неможливо повертатися, посміхатися і казати «Хей-хей. У мене тут класний відосик для вас»", — додала Регіна про вплив сучасних реалій на професійну діяльність.
"[Блогерство] — це дуже важка робота."
"Це пошук тем, креативності, постійне вигадування чогось цікавого. Потім написання сценарію, який має бути вдалим, щоб зачепити глядача. Потім зйомка, яка може тривати від 1 до 3 годин на одне коротеньке хвилинне відео. А там стільки всього: монтаж, публікація. Потрібно потрапити в алгоритми "ТікТоку", підтримувати їх. А якщо ти бук-блогер, то треба спочатку купити книжку або отримати її якимось іншим чином, прочитати, зробити аналіз, зрозуміти, чому вона має бути цікава іншим людям. А якщо прочитав — витратив час на цю книгу. Гірше за книжку, яка викликає в тебе негативні чи позитивні відчуття, є тільки книжки посередні, про які думаєш: «Я не можу на неї поскаржитися, і я не можу її похвалити. Хто ти взагалі така?»", — розповіла Регіна.
Про поняття “нечитун” та визначення для тих, хто з ним незнайомий
"Немає такого поняття, як «нечитун» для мене. Є «сенсорне перевантаження» — коли дуже багато отримуєш інформаційного потоку, багато тригерів тощо, через що не можеш зосередитися на книжці, поринути в неї."
"Це не вина книжки й не твоя провина."
"Просто твою систему необхідно перезавантажити, їй необхідно відпочити. Тому ми зараз замість читання книг обираємо подивитися серіальчик чи ще щось, бо це легше, не потребує такої кількості концентрації, залученості, великої кількості ресурсу, емоційного в тому числі.
Я про те, що «нечитун» — це просто стан, коли ти не можеш читати, як би не намагався. І це легше пояснити, коли ти кажеш «нечитун». Проте, фактично, за кожним «нечитуном» стоїть історія людини, яка прокидається зранку, йде на роботу, в неї трапляються якісь важкі зміни або емоційне вигорання, або ще щось, і вона не може просто прийти додому і змусити себе ще й концентруватись на книжці, яка їй зараз не потрібна. Значить зараз час, який необхідний для чогось іншого, а не для читання. Час для відновлення".
Регіна пояснила, що іноді після захопливої книги неможливо почати читати інші. "Це фіксація — і це теж нормально. Це означає, що наші враження зосереджені на одній книзі, і це нормально, поки фіксація триватиме період. В цьому немає нічого поганого. Треба навчитися проживати певні моменти."
"Це й у житті класне правило — навчитися приділяти всьому певний час."
"Якщо потрібен час, щоб пережити книжку, — ти його використовуєш. Якщо треба відпочити від книжок, — ти це робиш".
Шість книжкових порад від Регіни Кім
"Список запрошених" — Люсі Фолі
"Mile high" — Ліз Томфорд
Трилогія "Народ повітря" — Голлі Блек
"Незриме життя Адді Лярю" — Вікторія Шваб
"Залізна вдова" — Сіжань Джей Джао
"Сім чоловіків Евелін Гʼюґо" — Тейлор Дженкінс Рід
Більше матеріалів про літературу, а також інтерв’ю з іншими книжковими блогерами шукайте у матеріалах рубрики "Закладки".