Темна сторона "ідеального харчування": як соціальні мережі впливають на ставлення молоді до їжі

Дослідження редакції DeTalks про соцмережі та харчування.

Соціальні мережі посідають особливе місце у повсякденному житті молоді. За даними Департаменту охорони здоров'я США, близько 95% підлітків віком 13–17 років використовують соцмережі, причому понад третина робить це "майже постійно".

Через фотографії, короткі відео та особисті блоги молодь щодня отримує інформацію про харчування, зовнішність, спорт і спосіб життя. Є навіть так званий "food-контент" — рецепти, огляди ресторанів, відео формату "що я їм за день", дієти та матеріали про трансформацію тіла.

Щоб дослідити, як такий контент може впливати на ставлення молодих людей до їжі, кореспондентки DeTalks Юліанна Дудла та Ксенія Панчук провели власне дослідження.

Методологія та вибірка

В опитуванні взяли участь 108 людей, здебільшого віком 13–18 років. При цьому, у вибірці також були респонденти старших вікових груп, щоб побачити, як взаємодія з food-контентом відрізняється залежно від віку.

Анкета містила питання про вік учасників, використання соцмереж, перегляд food-контенту на різних платформах, а також про те, чи впливає побачене на харчові бажання, вибір продуктів, сприйняття "здорової" та "нездорової" їжі й ставлення до власного тіла.

Дослідження проводилося онлайн з 26 серпня до 1 вересня. Максимальна статистична похибка опитування склала ±9,43% (за стандартної довірчої ймовірності 95%).

Більшість учасників зазначила, що використовує соцмережі протягом 3–5 годин на день або більше. Водночас частота перегляду контенту про їжу відрізнялася: одні учасники бачать його дуже часто (44,4%), інші — лише іноді або рідко (37% та 8,3%).

Найчастіше респонденти згадували такі категорії food-контенту, як рецепти та приготування їжі, здорове харчування й нутриціологія, відео "що я їм за день", дієти та схуднення, фітнес і трансформація тіла, ресторани та огляди їжі, а також десерти й харчові тренди.

Окремий блок запитань стосувався емоційного впливу соціальних мереж: почуття провини після їжі, порівняння власних харчових звичок з іншими людьми та розгубленості щодо того, що саме варто їсти. Наприкінці учасники могли залишити коментар про власний досвід.

Як алгоритми керують апетитом

Платформами, де респонденти найчастіше зустрічають food-контент, виявилися TikTok та Instagram. Саме тут користувачі регулярно бачать рецепти, тренди, дієти, фітнес-відео та щоденні раціони. Рідше учасники згадували YouTube та Pinterest.

Сучасні соцмережі працюють так, що користувач не обирає контент самостійно — після взаємодії з кількома відео алгоритми починають пропонувати схожі матеріали. Один із респондентів зазначив: коли його увага була зосереджена на їжі, алгоритми одразу "розуміли", який тип контенту показувати далі.

Учасники опитування також помітили часові особливості рекомендацій. Так, один із респондентів вказав, що TikTok починає показувати більше відео про їжу саме ввечері або вночі. Це індивідуальне спостереження, проте воно ілюструє, наскільки персоналізованим може бути інформаційне середовище.

Брейнрот, залежність, депресія: яку правду ми не знаємо про TikTok

Станом на 2026 рік TikTok має близько 1,9 мільярда активних користувачів. Як скролінг впливає на психіку підлітків — у матеріалі DeTalks.

Для частини учасників візуальний контент став прямим тригером апетиту. Приміром, один із респондентів зазначив, що після фотографій їжі йому одразу хочеться щось зʼїсти, а отже він намагається уникати таких зображень.

Таким чином, алгоритмічні рекомендації можуть створювати замкнене коло: людина взаємодіє з певним типом food-контенту, платформа пропонує більше схожого, їжа частіше потрапляє в поле уваги і, як результат, зростає кількість думок та бажань, пов’язаних із їжею.

При цьому, підлітки, чиї харчові звички та уявлення про власне тіло тільки формуються, можуть не усвідомлювати, що стрічка рекомендацій не є нейтральним відображенням реальності.

Звук та смак: як музика впливає на наше сприйняття їжі

Коли думаємо про їжу, в уяві виникають образи улюблених смаків, та який вплив звуків та музики на сприйняття їжі — у матеріалі DeTalks.

Маркетинг на тарілці: про псевдоекспертність

Респонденти помітили, як інфлюенсери романтизують певні продукти та харчові звички заради маркетингу. Мода на холодну каву й матчу, або навпаки суворі високобілкові й низьковуглеводні раціони часто нав'язується як єдино правильний спосіб життя.

При цьому правила трендів постійно змінюються. Спочатку молодь переконують споживати "щонайменше 120 грамів білка щодня", а згодом ті ж самі джерела стверджують, що достатньо 1–1,5 грама на кілограм ваги.

Через відсутність фахової освіти у більшості блогерів їхні поради суперечать одна одній. Хаотична зміна трендів та популяризація дієт, як-от "no carbs", "low fat" чи "high protein" заплутують підлітків, викликають сумніви у власній поведінці та змушують без потреби змінювати раціон.

За словами респондентів, додатковим фактором тиску є публічний осуд за розмір порцій, який у мережі найчастіше спрямований на дівчат. Це змушує підлітків штучно обмежувати себе та пригнічувати природні потреби організму, що росте.

Де межа між користю соцмереж і небезпечним впливом

Опитування показало, що вплив медіаплатформ на харчову поведінку не є однозначним. Для частини респондентів соцмережі залишаються джерелом натхнення: допомагають шукати рецепти, дізнаватися про нутриціологію, відкривати нові продукти та частіше готувати вдома.

Водночас позитивний ефект має й зворотний бік. Частина опитаних зазначила, що контент змушує їх надмірно фіксуватися на власному тілі, порівнювати себе з іншими користувачами та відчувати тривогу через певні продукти. Іноді респонденти оцінювали загальний вплив платформ як негативний, навіть якщо паралельно використовували їх для пошуку корисних кулінарних ідей.

Окрему увагу учасники звернули на нормалізацію надмірної худорлявості, тиск щодо обмеження порцій та подвійні стандарти краси для чоловіків і жінок. Один з респондентів навіть описав, як контент про "неправильне" схуднення у 12 років став початком розвитку розладу харчової поведінки (РХП). При цьому учасник підкреслив, що не вважає соціальні мережі єдиною причиною свого досвіду та згадав вплив сім’ї, стресу й інших факторів.

Тож головна проблема полягає не в самому існуванні food-контенту, а в тому, де проходить межа між натхненням і тиском. Відео про їжу може заохотити до кулінарії або розширити знання про раціон. Проте той самий формат може перетворитися на інструмент нав’язування дієт, страх перед продуктами та нав'язливе переконання, що тіло недостатньо "правильне".

То яка ж темна сторона "ідеального харчування"

Опитування показало, що контент у соцмережах здатен залишати глибокий слід у психічному та фізичному здоров’ї молоді. Популярні формати на кшталт "What I eat in a day" створюють лише "обгортку досконалості". На тлі цих естетичних відео у підлітків формується стереотип, що привабливе тіло обов'язково має бути худим ("vibes to be skinny"). Через це вони відчувають сором, провину та тривожність за кожен продукт, який не вписується у вигаданий стандарт.

Слідування порадам блогерів щодо жорсткого обмеження нутрієнтів може мати й реальні фізіологічні наслідки. Одна з респонденток поділилася, що суворий контроль калорій за рекомендаціями з мережі призвів до порушення її менструального циклу. Все через те, що в інтернет-трендах часто ігнорують той факт, що для гормонального здоров'я вкрай важливі жири та баланс, а не радикальні заборони.

Попри це, здоровий підхід можливий, якщо сприймати соцмережі як інтерактивну кулінарну книгу чи орієнтир, а не беззаперечну інструкцію. Учасники опитування підкреслили, що важливо прислухатися до сигналів власного тіла, а не сліпо копіювати чужий екранний раціон.

Результати дослідження продемонстрували й виразний запит молоді на зміну вектора в медіапросторі. Підлітки потребують якісного контенту в дусі "Body & Food Positivity" — без засудження, культу худоби та ретуші. Користувачі хочуть бачити чесний діалог про те, що всі тіла та потреби є унікальними.

Поради для підлітків

1. Пам'ятайте, що інфлюенсери часто просувають продукти або дієти задля охоплень та маркетингу.
2. Орієнтуйтеся на власне відчуття голоду та насичення, а не на "ідеальні" порції чи раціони з відео "What I eat in a day". 
3. Розраховуйте раціон з урахуванням усіх макронутрієнтів (зокрема жирів та вуглеводів), необхідних для нормального розвитку та гормонального здоров'я.
4. За потреби коригувати раціон звертайтеся до лікарів або дипломованих нутриціологів, а не шукайте поради у TikTok чи Instagram.